Для української компанії або стартапу пропозиція іноземних інвестицій може виглядати як можливість швидко розвинути бізнес. Проте між першою розмовою та надходженням коштів часто стоять місяці переговорів, перевірок і погоджень.
Не поспішайте та не літайте у хмарах через обіцянки фінансування. Спочатку перевірте, хто перед вами, чи може ця особа надати гроші та що вимагатиме натомість. Інакше можна витратити час і кошти, розкрити важливу інформацію, відмовитися від інших пропозицій — і нічого не отримати.
1. З’ясуйте, з ким ви ведете переговори
Представник фонду, консультант або посередник не обов’язково має право обіцяти фінансування від імені інвестора.
На початку запитайте: яку саме особу він представляє, хто стане стороною договору та хто перерахує гроші. Попросіть підтвердження його статусу й повноважень. За потреби перевірте їх безпосередньо в інвестора через незалежно знайдені контакти.
Презентація з логотипом відомого фонду або переконлива розмова ще не підтверджують готовності інвестувати. Якщо посередник вимагає винагороду, з’ясуйте, за що саме, коли вона сплачується та чи залежить від фактичного залучення коштів.
2. Встановіть, хто ухвалює рішення
Переговори може вести одна людина, договір підписувати інша, а інвестицію схвалювати рада директорів або інвестиційний комітет.
З’ясуйте, які погодження вже отримані, які ще потрібні та коли очікується остаточне рішення. Перевірте документи про повноваження підписанта, а також необхідні рішення щодо укладення договору та надання фінансування. Вимоги залежать від права країни реєстрації інвестора та його установчих документів.
Фраза «ми все погодимо пізніше» означає, що питання фінансування ще може залишатися відкритим. Не плануйте витрати так, ніби гроші вже гарантовані.
3. Перевірте реєстрацію, власників і репутацію
Якщо інвестор — юридична особа, перевірте її в офіційному реєстрі країни реєстрації. Запросіть актуальний витяг, установчі документи та відомості про кінцевих власників. Звірте назву, номер, статус і керівників, з’ясуйте, чи немає ліквідації або процедури неплатоспроможності.
Дослідіть попередні інвестиції, судові спори та відгуки підприємців, які вже працювали з цим інвестором. За можливості поспілкуйтеся з ними безпосередньо: чи надходили кошти вчасно, як інвестор поводився під час труднощів, чи виконував домовленості.
Окремо перевірте санкції та зв’язки з державою-агресором. Іноземна адреса сама по собі не підтверджує ані надійності, ані прозорого походження капіталу. Для комплексної перевірки рекомендуємо провести юридичний аудит Due Diligence.
4. Переконайтеся, що фінансування реальне
Попросіть належне підтвердження фінансової спроможності та джерела коштів. Якщо гроші ще потрібно залучити від інших осіб, з’ясуйте, хто несе ризик невдалого залучення.
Встановіть, чи збігаються інвестор за договором і платник. Якщо це різні особи, їхній зв’язок та порядок виконання зобов’язань мають бути зрозумілими й документально оформленими.
Завчасно обговоріть із банком документи для прийняття платежу. Перевірте, чи потребує угода дозволу Антимонопольного комітету України або інших погоджень.
5. Захистіть інформацію та ресурси стартапу
До передання коду, фінансової моделі, клієнтської бази чи технічної документації погодьте конфіденційність, мету використання інформації та коло осіб, які отримають доступ. Надавайте матеріали поступово, відповідно до етапу переговорів.
Уважно читайте навіть попередні документи. Лист про наміри може не гарантувати інвестицію, але містити обов’язкову заборону вести переговори з іншими інвесторами або вимогу оплатити витрати на перевірку.
Не погоджуйте тривалу ексклюзивність без чітких строків, етапів і права припинити переговори. Визначте, хто оплачує юристів, аудит, оцінку та інші підготовчі роботи, якщо угода не відбудеться.
6. Зафіксуйте, коли надходять гроші та які права отримує інвестор
У договорі мають бути визначені сума, валюта, строки, транші, умови фінансування та наслідки невнесення коштів. Окремо погодьте, коли інвестор отримує частку, доступ до управління або право блокувати рішення.
Переконайтеся, що гроші отримує саме компанія. Якщо інвестор купує частку в засновника, оплату зазвичай отримує продавець — фінансування розвитку бізнесу така операція автоматично не забезпечує.
Якщо кошти надаються як позика, перевірте проценти, строки, забезпечення та підстави дострокового повернення. Якщо це внесок у капітал — правила управління, розподілу прибутку й виходу інвестора. Не беріть на себе незрозумілого обов’язку гарантовано повернути вкладене незалежно від результатів бізнесу.
Перевірка інвестора потребує часу, але дозволяє зважено прийняти рішення. До початку значних витрат у вас мають бути зрозумілі відповіді: хто фінансує проєкт, хто це схвалив, коли надійдуть кошти та що станеться, якщо інвестор їх не надасть.
Більше про захист бізнесу читайте на сайті Адвокатського бюро: www.lysenko-partners.com.